Гра, в яку грають двоє
Дві людини зустрічаються, закохуються, вступають у відносини. Як це відбувається? Іноді це просто як магія, яку важко пояснити і описати, а іноді можна одразу сказати про якісь конкретні речі: інтелектуальну сумісність, фізичну привабливість один для одного, близькість спілкування і/або спільні життєві цінності, які об’єднують. І далі те, що доповнює і резонує у цих стосунках від кожного з партнерів, створює унікальну пару. В якомусь сенсі пара – це певна третя позиція або суб’єкт відносин, якщо у двох партнерів є здатність і можливість спостерігати і думати про себе не тільки як про суму двох особистостей у стосунках, а саме як про пару і про те, що двоє людей в ній створюють спільно. Це унікальна структура, коли двоє різних людей з різним досвідом та життєвою історією створюють щось «інше», нове, те, що кожен з них поодинці ніколи не відкрив би.
На мій погляд, життя у стосунках можна представити як гру, в якій обидва партнери мають свої ролі та правила, іноді змінюють їх, а іноді відкидають, перемагають і програють.
Часом в парній терапії ми можемо спостерігати різні форми і варіанти партій таких ігор як, наприклад, «Вгадай, що я зараз відчуваю чи думаю» (коли один або обидва партнери вважають, що інший «має здогадатись» про його емоції); або «Хто більше робить для стосунків або жертвує в них» (партнери порівнюють свої внески до розвитку пари, «міряються» ними); або «Наздоганялки» (коли один з партнерів постійно намагається «наздогнати» партнера, щоб отримати любов і увагу, а інший робить все, щоб його не впіймали); або навіть щось на кшталт «Хороший і поганий поліцейський» (коли один з партнерів бере на себе роль доброго, а інший поганого, що може створити дисбаланс у стосунках і вивільнити різні неприємні емоції) та багато іншого.
Здебільшого ці партії розігруються на рівні несвідомого, що створює складність розпізнавання справжніх глибинних внутрішніх потреб та страхів, які стоять за ними. Але накопичення образ, нерівність у стосунках, постійні сварки, невдоволення, напруга і збільшення дистанції між партнерами, що часто стають результатом такого розігрування, не йдуть на користь стосункам й ведуть до розчарувань, претензій та взаємних образ.
Задайте собі декілька простих питань:
- Чи повторюються у ваших стосунках одні й ті самі конфлікти?
- Чи очікуєте ви, що партнер має сам розуміти, що ви відчуваєте або яку саме підтримку хочете отримати і в який момент?
- Як часто ви говорите про свої емоції та бажання прямо?
- Чи буває відчуття, що партнер «не грає» за правилами?
- Що зміниться, якщо ви зміните правила «гри» або відмовитесь від неї грати?
Спробуйте проаналізувати свої відповіді і те, що їх зумовлює. Обговоріть з партнером, спитати його думку на те, чому, на його погляд, у відносинах склалось саме так, а не інакше.
В парній терапії ми разом досліджуємо ці процеси, намагаємось наблизитись до прояснення їх несвідомих глибинних передумов, працюємо над побудовою відкритого спілкування і усвідомленням ролей та потреб, що у різний спосіб реалізуються і задовольняються через парні відносини. Це спільний творчий процес, що вимагає креативності та залученості від всіх учасників, але, який, в той самий час, може стати захоплюючою подорожжю до усвідомлення несвідомих процесів, подолання криз та труднощів у стосунках й подальшого творчого розвитку союзу двох людей як пари.
На мою думку, у грі, в яку грають двоє, має з’явитись третій. І зараз я не про психотерапевта, а про певну третю позицію, яка буде уособлювати самі парні відносини. Це схоже на те, коли ти можеш думати, як відобразиться певне рішення на тобі (1), на партнері (2) та на вас разом, саме як на парі (3). І розуміння, любов, відкритість, можливість приймати іншу точку зору і не тільки слухати, а й чути - гарні помічники на цьому шляху.
Я вірю в те, що кожна пара має можливість створити свою унікальну, гармонійну "гру", досліджувати та змінювати її заради творчого і динамічного розвитку своїх стосунків.
Якщо вам буде цікаво спробувати пройти цей шлях разом в форматі психотерапії, буду рада стати вашим провідником!